- розбовкати
- —————————————————————————————розбо́вкатидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розбовкати — див. розбовкувати … Український тлумачний словник
розбовканий — а, е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до розбовкати … Український тлумачний словник
розголосити — 1) = розголошувати (піддати розголосові, оприлюднювати щось; пускати чутку, поговір), розбовкати, розбовкувати, розляпати, розляпувати, виляпати, виляпувати, розплескати, розпліскувати, розклепати, розклепувати, розтріпати, розтріпувати,… … Словник синонімів української мови
розбаяти — баям, яш, Пт. Розбовкати, розпапляти, розплести, розбалакатися надміру. Ци мусів єс тото розбаяти? … Словник лемківскої говірки